Карта бойових дій в Україні за 26 червня, мапа фронту війни з Росією
Вовчанський фронт
У місті Вовчанськ тривають запеклі локальні вуличні бої без значного просування жодної зі сторін. Через великі втрати своєї піхоти, яка атакує здебільшого без броньованої компоненти, росіяни, здається, врешті зрозуміли, що наступ провалився. Тому вони змінили тактику та почали активно застосовувати КАБи, зокрема саме на цій ділянці вперше за час війни вони застосували найбільш потужну бомбу, яка є у РФ – КАБ 3000. Росіяни вдарили нею по наших позиціях у Липцях, а потім повторили це ще двічі. Саме в Липцях ситуація для рашистів була найскладнішою, адже тут ЗСУ почали відтісняти їх із зайнятих позицій. Велику кількість інших КАБів росіяни скидають на Вовчанськ, а також використовують термобаричну реактивну артилерію ТОС із метою знищення щільної міської забудови.
Натомість Сили оборони у відповідь завдають системних ударів по тилах на російській території. Так, наш авіаудар знищив пункту управління російського полку, що розміщувався в селі Нехотіївка на Білгородщині. А в Ольховатському районі Воронезької області наші дрони знищили польовий склад, який потім детонував багато годин. Також ЗСУ вперше застосували HIMARS під час атаки по Курській області, де в селі Суджа вразили будівлю ФСБ.
Наступ на Куп’янськ
Розрекламований наступ на Борову ще не розпочався, але все ж Куп’янський фронт суттєво активізувався, здебільшого на північному фланзі, де окупанти в райони Вільшани захопили кілька наших позицій між Вільшаною та Синьківкою. Окрім того, ворог атакував на південь від Берестового та на захід від Коломийчихи, однак Сили оборони відбили ці наступи.
Торецький провал ЗСУ
У той час як біля Часового Яру Силам оборони вдається успішно стримувати ворога та не дати йому ані обійти місто з флангів, ані пробитися через район «Канал», окупанти зуміли майже без боїв захопити наші позиції біля Торецька. Так, під час неузгоджених дій у рамках ротації ЗСУ втратили добре укріплені позиції на околицях Торецька, зокрема в Шумах і Північному, які вибудовували із 2014 року. Загалом росіянам вдалося захопити ділянку на 2 км вглиб і 3,5 км вздовж і підійти впритул до міської забудови. Ймовірно, саме зараз штурмувати Торецьк рашисти не готові, але вони поліпшили свої позиції, які дадуть змогу збільшити тиск не тільки на Торецьк, а й на південний фланг захисту Часового Яру, в районі Курдюмівки та Кліщіївки.
Покровський фронт в очікуванні кульмінації
Якщо біля Торецька цього тижня було близько 40 боїв, стільки ж відбулося й на Вовчанському напрямку, то на Покровському – майже 300! З тижня в тиждень кількість зіткнень тут лише зростає, а це вказує на те, що рашисти, відчувши смак перемоги, кидають сюди всі сили, щоб її розвинути. Впродовж тижня ворог продовжив рух у напрямку перерізу траси Покровськ – Костянтинівка й майже завершив окупацію Новоолександрівки, де він просунувся на 500 метрів. Окрім того, зс РФ зайняли половину села Сокіл, а також намагаються обійти населений пункт з півночі в напрямку на Євгенівку. Біля Новоселівки Першої Сили оборони змогли цілком втримати загарбників і не допустили їхнього просування з раніше окупованого Новопокровського. На південь між Новопокровським та Уманським росіяни поступово вирівнюють фронт і підсуваються до південних околиць Новоселівки Першої. Нашим військовим, які опинились у напівоточені в Яснобродівці, за тиждень вдалося повністю утримати позиції, як і на сусідній ділянці біля Карлівського водосховища.
Оточення Вугледара
Звісно, що до самого оточення ще дуже далеко, але окупанти зрозуміли, що не можуть взяти місто в лоб, а тому поступово реалізовують план, який передбачає відрізання міста від логістики. Для цього їм потрібно перекрити дорогу з Курахового десь у районі Богоявленки. На сьогодні, щоб досягнути цієї мети, ворогу потрібно пробитися ще на 13,5 км, але з іншого боку, за останній рік вони пройшли близько 8 км на цій ділянці фронту. За тиждень у районі Володимирівки росіяни зуміли окупували значну територію та пробитися на 4 км на захід, що є доволі вагомим ударом по нашій обороні.
Знищення російської інфраструктури на південному фронті
Якщо глянути на карту широко, то ситуація в Криму, Запоріжжі та півдні Донеччини сильно залежить від наявних ресурсів і логістики у південних регіонах РФ. ЗСУ впродовж усієї весни й у червні концентрують свої удари саме на цих ворожих регіонах. Цього тижня ЗСУ спільно з СБУ вдарили по ключових НПЗ південного округу рф: Афіпський, Ільський та Краснодарський. Окрім того, в Азові наші дрони випалили половину великої нафтобази. А в Єйську прилетіло по складі та навчальному центрі ППО, звідки по Україні запускають «шахеди». Знищено понад 120 безпілотників різного типу.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Суперечливий розвиток подій на вовчанському фронті
На вовчанському фронті ситуація залишається напруженою, з великою кількістю боїв і втрат на обох сторонах. Росіяни, після великих втрат серед своєї піхоти, змінили тактику і застосовують КАБи та термобаричну артилерію, намагаючись витиснути Сили оборони у Липцях. Однак ЗСУ відповідають системними ударам по російській території, завдаючи значних пошкоджень, включаючи знищення пункту управління російського полку на Білгородщині та польового складу в Ольховатському районі Воронезької області.
Однак, найскладніша ситуація склалася для ЗСУ у Торецьку, де після неузгоджених дій у рамках ротації вони втратили добре укріплені позиції біля села Шуми та Північного. Росіяни вдалося пробитися на декілька кілометрів вглиб і наблизитися до міської забудови. Хоча наразі росіяни, ймовірно, не готові штурмувати Торецьк, їхні покращені позиції можуть створити більший тиск не тільки на Торецьк, а й на південний фланг захисту Часового Яру.
Поступове наступлення на покровському фронті
На покровському фронті кількість зіткнень щотижня зростає, і це свідчить про зростаючий натиск російських військ, які намагаються розширити свої позиції в районі траси Покровськ — Костянтинівка. Росіяни повільно, але впевнено продовжують рух і майже окупували Новоолександрівку, просунувшись на 500 метрів. Вони також зайняли частину села Сокіл і намагаються обійти його з півночі в напрямку на Євгенівку. Однак Сили оборони змогли утримати позиції біля Новоселівки Першої, не допустивши просування росіян з Новопокровського. Наші війська, які опинилися напівоточені в Яснобродівці, також здержують наступ ворога.
Наближення до оточення Вугледара
Хоча до повного оточення Вугледара ще далеко, окупанти зрозуміли, що взяти місто в лоб неможливо. Тому вони поступово реалізовують план, який передбачає відрізання міста від логістики шляхом перекриття траси з Курахового. Росіянам зараз потрібно пробитися ще на 13,5 км до цієї дороги, але враховуючи їхні успіхи минулого року, це не є неможливим завданням. За останній тиждень росіяни вдалося просунутися вперед у районі Володимирівки, захопивши значну територію і наблизившись до міської забудови Вугледара.
Удари по російській інфраструктурі на південному фронті
Результативними виявилися удари ЗСУ по російській інфраструктурі на південному фронті. Наші війська здійснили цілкою бомбардування ключових нафтопереробних заводів در афіпськом, Ільськом та Краснодарському районах. Результатом цих ударів стало важке пошкодження інфраструктури та значна кількість знищених безпілотників різного типу. Також, виполотивши до Азову, наші дрони знищили половину великої нафтобази, а завдяки авіаударам по Єйську були нанесені значні пошкодження навчальному центру ППО, звідки запускають «шахеди» по Україні.
Враховуючи ці розвиток подій, можна зробити висновок, що наразі бойові дії на сході України продовжуються повним мірою, з втратами на обох сторонах. Росіяни намагаються змінити тактику, використовуючи більш потужне озброєння, тоді як ЗСУ відповідають зворотними ударами на російську територію. Хоча ситуація на кожному фронті може розвиватися по-різному, намагання росіян поступово витіснити Сили оборони з їхніх позицій та створити коридор до Вугледара є основними стратегічними метами російських військ.
Джерело: espreso.tv
Ольга — опытный журналист и редактор сайта Свежие Новости Спорта Украина, с многолетним стажем в области спортивной журналистики. Ее любовь к спорту началась в детстве, когда она впервые посмотрела трансляцию футбольного матча со своим отцом. С того момента спорт стал неотъемлемой частью ее жизни.